Як стати невидимим?

Багато хто мріє сховатися від чужих очей. Зробити це можна, ставши невидимим. Але наскільки близька зараз наука до того, щоб зробити об`єкт невидимим? Крім того, до цих пір залишається спірним питання про сам термін поняття і його формулюванні. Невидимість означає прозорість, що має на увазі під собою процес пропуску через речовину фотонів. А між тим, саме прозорість стає метою більшості наукових досліджень в цій області. Про це все ми і поговоримо в нашій статті.

Стати невидимкою: міф чи реальність?

На сьогоднішній день наука б`ється над завданням, яке під силу лише поки героям книг і кінофільмів. Що таке невидимість, і як стати невидимим? Вчені визначають це поняття як вміння об`єкта поглинати світло, не відображаючи його. Саме до цих розробок і прагне сучасна оптична наука. Справа в тому, що світло, що падає на нас, відбивається від нашого тіла і від усіх видимих об`єктів. Однак доведено, що невидимості можна досягти, помінявши відображаються спектр світла. Потрібно створити такі умови, щоб відбите світло від людини перебував в діапазоні спектра, недоступного людському зору. Відомо, що цього можна досягти різними шляхами, проте технологічна база для подібних експериментів поки слабо розроблена.

За своєю суттю, світло - це хвиля або потік частинок. Частота хвилі визначає її видимість. Так, людський організм не сприймає, наприклад, інфрачервоний діапазон випромінювання. З цього можна зробити висновок, що якщо відображаються світло переходить в більш низький діапазон, то він стає невоспрінімаемим, а значить, невидимим, що, власне, нам і потрібно.

Розробки в області оптики

Оптичні ілюзії

Для початку згадаємо про способи, які дозволяють "симулювати" невидимість. Звичайні оптичні ілюзії - це кошти обману нашого зору. Наприклад, будь-який умілий фокусник може показати трюк з балакучою головою. Глядач бачить голову, а тіло не бачить. Секрет в тому, що тіло асистента закривають грамотно розставлені дзеркала, що відображають оточення сцени. У правильному світлі і під потрібним кутом створюється відчуття невидимості тіла.

Маскування під навколишнє середовище - це ще один оптичний трюк. Для деяких видів живих істот нашої планети маскування є прямим способом виживання в агресивному середовищі природного відбору. Так, хамелеон здатний змінювати своє забарвлення, грунтуючись на навколишнє середовище. Робить він це за допомогою зміни пігментації своєї шкіри, що є фізіологічно обгрунтованим способом.

Серйозні наукові дослідження

Як ми говорили вище, сучасні вчені знайшли шлях, по якому варто рухатися для вивчення властивостей невидимості - відбиття світла в невидимому для людини спектрі.

Останньою розробкою в цій області може пишатися наш російський вчений Гадомський Олег Миколайович. На даний момент він вже запатентував новий спосіб перетворення оптичного випромінювання. Гадомський розробляв метод лише в теорії, до практики справа ще не дійшла. Коротенько його ідея полягає в наступному: об`єкт, який ми хочемо приховати від очей спостерігача, повинен мати властивості поглинання світла. На сьогоднішній день науці відома подібна матерія - це колоїдні золоті частинки. В теорії: покривши будь-який предмет тонким суцільним шаром подібних частинок, ми отримаємо приголомшуючий результат. Світло, що потрапив на предмет під цією оболонкою, не відіб`ється назад на наші рецептори в очному яблуці, а застрягне в оболонці.

В якості передбачуваного результату Гадомський описував, що спостерігач побачить безформну темну масу, що, до речі, не можна назвати невидимістю в чистому вигляді. З цього можна зробити висновок про те, що сучасна наука все ж далека від невидимості. Крім того, в наявності плутанина в термінах. Здатність пропускати через себе фотони світла, не затримуючи їх, - це прозорість. А ось описані Гадомський ефекти - це поглинання фотонів, в результаті якого світ не відбивається предметом на зорові рецептори спостерігача.

Якщо ми уявимо собі якийсь електронний плащ-невидимку, то, ґрунтуючись на останніх дослідженнях, він, швидше за все, буде складатися з тонкої матерії наночастинок золота, отриманих в результаті взаємодії електродів цього ж золота.

невдалі винаходи

Повертаюся до плаща-невидимки, можна згадати винахід інженера Сузуму Тачі (Університет Токіо). Цей дослідник запропонував ідею камуфляжу, засіяного мініатюрними камерами і дисплеями. За основу взята технологія ретрансляції навколишнього середовища. Мінус полягав в тому, що самі ці прилади видимі і відразу ж видають свого господаря.

Група дослідників Техаського університету домоглася значних результатів в області досягнення невидимості. Піддослідному хом`яку ввели речовину, яка зробила ділянку його шкіри невидимим протягом 20 хвилин. Після цього тварина померла через відторгнення цієї речовини і загибелі живих тканин організму. Однак дослідження тривають і в цьому напрямку.